Музика в закладі в Україні: дозвіл, винагорода, відповідальність
Оновлено: 29 жовтня 2026 р.
Якщо у Вашому кафе, магазині, готелі чи спортзалі звучить музика, закон розглядає це як публічне виконання. Пояснюємо, які права при цьому використовуються, як нині працює колективне управління в Україні, від чого залежить розмір винагороди та чим відрізняється прямо ліцензований каталог.
Доступ до музики ще не є дозволом
Те, що пісню можна послухати на стримінговому сервісі чи відеоплатформі або програти з придбаного диска чи файлу, ще не означає, що її можна вмикати для відвідувачів. Особиста, сімейна чи преміальна підписка дає змогу слухати музику самостійно або в колі родини; умови користування таких сервісів, як правило, обмежують їх особистим некомерційним використанням.
Коли музика звучить у залі, на терасі, в торговельному приміщенні, у лобі готелю чи в спортзалі, це публічне виконання. Закон визначає його як подання творів і фонограм у місцях, де присутні або можуть бути присутні представники публіки. Винятку для тихої чи фонової музики немає, і не має значення, чи береться з гостей окрема плата за неї.
Купівля диска чи файлу також нічого не змінює: за законом авторське право і право власності на примірник не залежать одне від одного, тож придбання запису не дає права публічно його виконувати.
Що визначає законодавство
Основний акт — Закон України «Про авторське право і суміжні права» № 2811-IX, чинний з 1 січня 2023 року. Стаття 12 відносить публічне виконання і публічне сповіщення до способів використання твору, які правовласник має виключне право дозволяти або забороняти. Використання без дозволу, якщо воно не підпадає під передбачені законом випадки вільного використання, стаття 53 визнає порушенням. Перелік вільного використання (цитування, навчання, інформування про події тощо) визначено законом, і музичне оформлення комерційного закладу до нього, як правило, не належить.
Колективне управління регулює Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». Організації колективного управління — це неприбуткові громадські об'єднання правовласників. Їх реєструє центральний орган виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності (нині Міністерство економіки та довкілля України), який веде їхній реєстр і здійснює державний нагляд за їхньою діяльністю; Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій надає їм методичну допомогу та моніторить їхню роботу.
Закон розрізняє три режими: добровільне управління (лише щодо творів, переданих організації її правовласниками), розширене (для публічного виконання музики й винагороди за фонограми; поширюється на всіх правовласників відповідної категорії, крім тих, хто письмово вилучив свої права) та обов'язкове (для окремих сфер, не пов'язаних із музичним оформленням закладів).
Особливості періоду воєнного стану
Розширене колективне управління можуть здійснювати лише організації, акредитовані за результатами конкурсу. Перехідні положення закону про колективне управління встановлюють, що під час воєнного стану такі конкурси не оголошуються і не проводяться; їх мають оголосити протягом дванадцяти місяців після його припинення чи скасування у тих сферах, де акредитованої організації не буде. За даними реєстру Мінекономіки, чинної акредитації у сфері публічного виконання музичних творів немає. Тому нині заклади укладають договори з зареєстрованими організаціями, які на добровільній основі управляють правами на твори зі свого каталогу.
Два види прав і хто їх представляє
Коли в закладі звучить запис, одночасно використовуються дві групи прав:
- авторські права на музичний твір — композитора, автора тексту, музичного видавця;
- суміжні права виконавців, чиє виконання зафіксоване у фонограмі, та виробника фонограми, який здійснив запис.
Право на публічне виконання твору є виключним: дозвіл надає сам правовласник або організація колективного управління, якій він доручив управління своїми правами. У реєстрі Мінекономіки зареєстровано кілька організацій, що представляють авторів, і кожна з них може дати дозвіл лише щодо творів зі свого каталогу.
Для фонограм закон побудований інакше. Статті 38 і 39 допускають публічне виконання фонограми без дозволу виконавців і виробника, але з виплатою їм справедливої винагороди, яку закон ділить між виконавцями та виробником фонограми порівну. Право на цю винагороду належить лише виконавцю та виробнику фонограми і не може бути передане іншим особам, окрім спадкоємців чи правонаступників.
На період воєнного стану та дванадцяти місяців після його припинення діє тимчасовий порядок: організація, яка на добровільній основі управляє правами на музичний твір, уповноважена збирати й справедливу винагороду за фонограми та виконання, у яких цей твір використано. На практиці заклад укладає з однією організацією два договори — про дозвіл на використання творів і про виплату винагороди за фонограми. Закон передбачає, що користувач, який сплатив обидва платежі в такому порядку, не має зобов'язань перед іншими правовласниками щодо цього використання за відповідний період. Якщо у Вашому закладі звучать твори з каталогів різних організацій, договорів може знадобитися кілька.
Від чого залежить розмір винагороди
Закон вимагає, щоб тарифи організацій колективного управління були економічно обґрунтованими з огляду на вид господарської діяльності користувача, характер і обсяг використання музики та фінансові показники закладу. Для сфер розширеного управління тарифи встановлюються переговорами з асоціаціями користувачів за посередництва Мінекономіки, а якщо згоди не досягнуто, — судом. Поки акредитованих організацій немає, організації, що діють на добровільній основі, застосовують власні тарифи до творів зі свого каталогу.
На практиці розмір винагороди зазвичай залежить від таких чинників:
- вид закладу (ресторан, кафе, магазин, готель, спортзал, салон краси);
- площа приміщення та кількість посадкових місць;
- спосіб використання: фонова музика, концерти, заходи, виступи діджеїв;
- розташування закладу та строк договору;
- для винагороди за фонограми в тимчасовому порядку — розмір авторської винагороди: закон визначає її як половину від того, що заклад сплачує за той самий спосіб використання твору за той самий період.
Договір слід укласти до початку використання музики. Тарифи переглядаються, а договір може зобов'язувати подавати звіти про використані твори. Живі виступи, події та використання музики в рекламі можуть потребувати окремих умов, тому актуальні умови варто уточнювати безпосередньо перед укладенням договору.
Наслідки використання без дозволу
Цивільно-правова відповідальність
Відповідно до статті 55 закону суд може зобов'язати припинити порушення, стягнути передбачену законом винагороду, відшкодувати збитки, включно з упущеною вигодою, стягнути дохід, отриманий внаслідок порушення, або — на вибір правовласника — компенсацію замість збитків. Компенсацію визначає суд у межах, установлених законом, або як подвоєний, а в разі умисного порушення — потроєний розмір винагороди, яку слід було б сплатити за дозвіл. Суд ураховує тривалість і систематичність порушення, його обсяг, сферу діяльності, наміри та вину порушника; компенсація має бути співрозмірною. Крім того, суд може накласти на порушника штраф до державного бюджету в розмірі десяти відсотків присудженого на користь позивача.
Адміністративна відповідальність
Стаття 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає за незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності штраф, межі якого встановлює сам кодекс, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.
Кримінальна відповідальність
Стаття 176 Кримінального кодексу України застосовується лише до умисного порушення авторського права і суміжних прав, яке завдало матеріальної шкоди у значному розмірі; поріг визначено у примітці до статті.
На практиці найчастіше йдеться про претензію правовласника чи організації колективного управління з вимогою сплатити винагороду. Щоб відповісти на неї, важливо мати змогу документально підтвердити, яку музику відтворювали і на якій підставі, тому договори, платіжні документи, звіти й ліцензійні документи варто зберігати.
Як працює прямо ліцензований каталог
Оскільки право на публічне виконання твору є виключним, закон дозволяє правовласнику надати дозвіл безпосередньо — за ліцензійним договором, який визначає спосіб використання, строк і територію. Якщо постачальник сам створив твори та записи або набув на них майнові права і не передав їх в управління жодній організації колективного управління, він може видати такий дозвіл сам. Організація колективного управління не може надати дозвіл на твори, яких немає в її каталозі.
Перевірте, щоб прямий дозвіл прямо охоплював публічне виконання, територію України, строк дії та весь репертуар, який фактично звучить у закладі. Такий дозвіл діє лише щодо каталогу постачальника. Він не охоплює:
- радіо й телебачення в закладі;
- живі виступи та діджей-сети;
- Ваші власні списки відтворення зі стримінгових сервісів чи з носіїв;
- музику у відео для соціальних мереж і в рекламі.
Суміжні права на фонограми
Право виконавців і виробника фонограми на справедливу винагороду за публічне виконання фонограм виникає із закону, незалежно від того, чи є правовласник членом будь-якої організації. Чинний тимчасовий порядок збору прив'язаний до творів, якими управляє відповідна організація. Після відновлення конкурсів акредитована організація зможе здійснювати розширене колективне управління щодо всіх виконавців і виробників фонограм, окрім тих, хто письмово вилучив свої права. Тому запитайте будь-якого постачальника музики, хто є виробником фонограм його каталогу, як у його умовах ураховано право виконавців і виробника на справедливу винагороду і що зміниться, якщо з'явиться акредитована організація.
Зберігайте ліцензійний документ для кожного закладу разом із договором і підтвердженням оплати та перевіряйте, щоб у ньому були зазначені адреса закладу й строк дії.
Mublic: музика з ліцензією в підписці
Каталог Mublic створено самою Mublic, і він не входить до репертуару жодної організації колективного управління. Ліцензія на публічне виконання каталогу включена в підписку: для кожного закладу оформлюється ліцензійний документ із QR-кодом, за яким його можна перевірити. Ліцензія стосується лише каталогу Mublic; радіо, телебачення, живі виступи чи інші сервіси у Вашому закладі вона не охоплює.
- Атмосфера змінюється залежно від сфери діяльності та часу доби — від спокійного ранку до жвавого вечора.
- Кожна зона закладу (зал, тераса, торговельна зала) має власний плеєр.
- Якщо зникне інтернет, відтворення триватиме з попередньо завантажених треків.
- Можна вмикати оголошення в торговельній залі: акції, години роботи, нагадування для відвідувачів.
Сервіс можна спробувати 7 днів без банківської картки — пробний період. Ліцензійного документа пробний період не передбачає: його оформлюють після оплати підписки. Умови та вартість — на сторінці тарифів, а розпочати можна тут.
Поширені запитання
Чи достатньо преміум-підписки на стримінговий сервіс?
Ні. Будь-який тарифний план стримінгового сервісу розрахований на особисте прослуховування. Відтворення музики для відвідувачів закладу є публічним виконанням і потребує окремого дозволу правовласників.
Чи потрібен дозвіл, якщо музика звучить тихо, лише як фон?
Так. Закон не робить винятку для фонової музики: вирішальним є те, що її чують представники публіки в комерційному закладі, а не гучність чи наявність окремої плати.
З ким укладати договір, якщо в закладі звучить популярний репертуар?
З організацією колективного управління, яка представляє каталог відповідних творів. Перевірте її в реєстрі організацій колективного управління на сайті Мінекономіки та з'ясуйте, які права й репертуар охоплює договір. У тимчасовому порядку така організація укладає і договір про винагороду за фонограми.
Чи можна поєднувати Mublic з радіо або живою музикою?
Так, але ліцензія Mublic стосується лише її каталогу. Для радіо, телебачення, живих виступів чи іншої музики потрібні окремі дозволи відповідних правовласників або організацій.
Чи видається ліцензійний документ у пробний період?
Ні. Семиденний пробний період без банківської картки дає змогу оцінити сервіс, а ліцензійний документ із QR-кодом оформлюється після оплати підписки.
Що зміниться після припинення воєнного стану?
Закон передбачає, що протягом дванадцяти місяців після припинення чи скасування воєнного стану мають бути оголошені конкурси на акредитацію організацій у сферах, де їх немає. Після цього можуть з'явитися організації з розширеним колективним управлінням і тарифи, узгоджені на переговорах, тож умови договорів варто перевіряти повторно.
Цей посібник містить загальну інформацію і не є юридичною консультацією. Закони й тарифи змінюються; щодо вашої ситуації зверніться до юриста або відповідної організації колективного управління правами.
Музика для вашого закладу, ліцензія включена
Для кожного закладу видається ліцензійний сертифікат, який можна перевірити за QR-кодом. Ліцензія включена в підписку.